Так сталося, що ця проща не закінчилася лише низкою заходів у місті Люрд. Через кілька днів українські військові прибули до Рима, де, затамувавши подих, слухали проповідь Папи Римського Іоанна Павла ІІ. Важко передати словами спогади від зустрічі зі Святішим Отцем у Ватикані, коли над площею Святого Петра пролунало його вітання українською. Увесь світ почув благословення Україні, її народу і його Збройним Силам, а також українським прочанам, які здолали довгий шлях до святинь Вічного Міста.
Надособливими залишилися й спогади про відвідання Ватикану. Але про це докладніше...
Ватикан - це незалежне місто-держава, що було створено 11 лютого 1929 року згідно з Латеранським конкордатом між Римсько-католицькою церквою й італійським урядом. Ватикан займає величезну площу на правому березі Тібру, на тому місці, де Апостол Петро та перші християнські мученики піддавалися катуванню.
Ватикан має найтісніші зв'язки з Італією, через яку йде потік відвідувачів з різних країн. Двоколійна залізнична вітка довжиною 275 метрів зв'язує Ватикан з мережею італійських залізниць. У 1932 році був відкритий облицьований мармуром вокзал. Ватикан має власну конституцію, герб, прапор та інші символи державної влади. Також він має свій поштовий зв'язок і свою радіостанцію. У Ватикані видається щоденна газета, а також безліч книг, переважно релігійного змісту.
Верховна законодавча, виконавча і судова влада у Ватикані належить Папі Римському. Конкретними адміністративними справами займаються губернатор і його чиновники. Для підтримки суспільного порядку в розпорядженні губернатора є служба охорони - невеликий загін карабінерів. У разі потреби він може звернутися за допомогою до швейцарських гвардійців - особистої охорони Папи. Юридичну владу здійснює місцевий трибунал. Більш високі судові інстанції - Вищий церковний суд і Вищий трибунал Апостольського суду.
Зовнішні зв'язки Ватикану здійснюються безпосередньо від імені Папи Римського як глави Римсько-католицької церкви. У 1970 році число держав, з якими підтримувалися дипломатичні відносини, скоротилося до чотирьох. Потім воно стало поступово збільшуватися, і вже в 1998 році тут були акредитовані посли 165 країн. Сьогодні існує багато папських представництв і посад за кордоном, включаючи нунціїв, інтернунціїв і апостольських делегатів. Функції міністра закордонних справ виконує державний секретар у сані кардинала.
Тепер трохи історії. У 324 році в Римі імператор Костянтин в ім'я Святого Апостола Петра поставив величну християнську базиліку. Поряд з нею у 514 році було зведено резиденцію Папи Римського Сіммаха. Але офіційною папською резиденцією на той час залишався Латеранський палац, і тільки наприкінці XIV століття Папа остаточно переселився у Ватикан. А у 1450 році Папа Микола V висунув ідею будівництва великого папського палацу безпосередньо на північному боці собору Святого Петра, для чого останній передбачалося перемістити. Однак Папа помер, не дочекавшись реалізації цього задуму.
Саме відтоді собор піддавався численним перебудовам і доповненням аж до 1506 року, коли архітектору Браманте була доручена повна його реконструкція. В ній взяли участь Рафаель, Перуцці, Сангалло і, нарешті, Мікеланджело, який, взявши за основу проект Браманте, задумав побудувати грандіозну базиліку у формі грецького хреста з подвійним куполом. На початку XVII століття архітектор Мадерно прийняв остаточне рішення будувати собор у формі латинського хреста. Йому належить і проект фасаду. Пізніше вже Берніні створив напівкруглу колонаду площі Святого Петра.
Тепер пройдемось до площі Святого Петра. У самому її центрі встановлено давньоєгипетський обеліск, перенесений сюди з цирку Нерона. По обидва боки від нього симетрично розташовані фонтани роботи Мадерно і Берніні. В глибині площі знаходяться сходи, що ведуть у собор.
На фасаді собору виділяються дев'ять балконів, один з яких, середній, називається Лоджією Благословення. Саме звідси Папа Римський звертається до віруючих із благословенням "Urbi et оrbi" - "Місту і світу". П'ять арок з мармуровими колонами вздовж усього фасаду ведуть в Атріум, який майстерно виконаний архітектором Мадерно і прикрашений мозаїками. Над головним входом знаходиться мозаїка "Кораблик" Джотто, а в портику кінна статуя імператора Костянтина. Виготовлені Антоніо Філарете центральні бронзові ворота з фігурами Святих Петра і Павла є шедевром ювелірного мистецтва. Остання дверь праворуч - це знамениті Священні Ворота, які відкриваються самим Папою раз у двадцять п'ять років, у ювілейний рік, після спеціального ритуалу і трьох символічних ударів молота.
Тепер увійдемо у собор. Ми відразу відчуваємо, що знаходимося в найбільшому у світі християнському храмі. Гігантська споруда, що славить священність католицької церкви, вражає своїми реліквіями і розкішшю обробки, що являє собою зразок гармонійного злиття ренесансу і бароко. У глибині собору встановлено бронзову статую Апостола Петра, а також капелу П'єта зі знаменитою скульптурою Мікеланджело, що зображає Христа, який спочиває на колінах Діви Марії. Скульптор виліпив її, коли йому було 24 роки.
Також тут знаходиться апсида - кафедра Святого Петра. По обидва боки від апсиди - два пам'ятники: пам'ятник Урбану VIII Барберіні - роботи Берніні і Папі Павлу ІІІ - скульптора Делла Порта. А тепер звернемо увагу на піднесений до неба купол - грандіозний і єдиний у світі за своєю досконалістю витвір Мікеланджело. Висотою у 120 метрів він спирається на 4 пілони з 4 нішами. Саме в них Берніні встановив величезні статуї святих: Олени, Вероніки, Лонгіна й Андрія.
Після відвідування соборної різниці, побудованої Марконі в 1776 - 1784 рр., увійдемо в Скарбницю Святого Петра. У ній зберігаються зібрані за століття дарунки віруючих, різні предмети великої художньої цінності. Серед них заслуговують на увагу саркофаг IV століття, Ватиканський хрест VІ століття з коштовними каміннями і бронзовий пам'ятник Делла Ровере Папі Сиксту IV.
Починаючи з XVIII віку, архітектори Ватикану займалися переважно створенням його музеїв. Музей Піо Клементіно із зібраннями знаменитих античних статуй і мозаїк розмістився в палаці Інокентія VIII. Нове крило музею, прокладене через двір Бельведера паралельно бібліотечному крилу, було побудоване за Пія VII для експозиції колекції античних статуй. Папа Григорій XVI заснував Єгипетський і Етруський музеї. За ініціативи Папи Пія XI була створена картинна галерея - пінакотека. Поруч з нею за часів правління Іоанна XXIII і Павла VI був побудований будинок, де розмістилися цінні колекції раньохристиянських і римських предметів матеріальної культури, що раніше експонувалися в Латеранському палаці. У 1972 році у південній частині Ватикану був побудований новий зал папських аудієнцій.
Сьогодні Ватикан являє собою найбільшу скарбницю шедеврів мистецтва. Багато з них - фрески, спеціально написані на внутрішніх стінах палаців. У галереях і внутрішніх двориках зібрані неперевершені взірці живопису, скульптури та інших видів мистецтва. Серед скарбів Ватикану виділяються фрески Сикстинської капели, написані Мікеланджело, Пінтуріккіо, Боттічеллі. Тут представлені сцени з біблійної Книги Буття від створення людини до її гріхопадіння. Вони розміщені в прямокутних і трикутних формах, які "підтримуються" намальованими п'єдесталами та іншими архітектурними елементами. Сотні монументальних фігур зображені в разючій розмаїтості рухів і поз. Настільки ж глибоке враження справляє фреска "Страшний суд", завершена Мікеланджело у 1541 році. Вона займає усю вівтарну стіну. На відміну від барвистих фресок на стелі, присвячених сюжетам Старого Завіту, "Страшний суд" передає трагічну картину кінця світу. Хоча споконвічні відтінки згодом сильно потьмяніли, композиція картини усе ще зберігається.
У Сикстинській капелі сьогодні здійснюються особливо урочисті церемонії і, насамперед, знаменитий Конклав - збори кардиналів, на яких обирається новий Папа Римський. Віруючі, що збираються на площі, дізнаються про результати голосування завдяки умовному димовому сигналу: білий дим сповіщає про обрання нового Папи, чорний - про продовження Конклаву.
На поверсі, розташованому над Сикстинською капелою, розміщені відомі станці Рафаеля, що розписувалися за замовленням декількох пап. Але робота була завершена за часів правління Климента VII учнями Рафаеля. Фрески в цих станцях створювалися в епоху, коли Відродження досягло свого розквіту. У станці делла Сеньятура - "Афінська школа", "Диспут Євхарістії" і "Парнас" пензля Рафаеля, у станці Геліодора - його ж "Вигнання Геліодора з храму", "Звільнення Апостола Петра з темниці", "Меса в Больсені", а в станці дель Інчендіо - "Пожежа в Борго" (довершено Джуліо Романо і його помічниками) і "Коронування Карла Великого Папою Левом ІІІ". Джуліо Романо разом з іншим учнем Рафаеля Джуліо Фелліче Пенні здійснив задум Рафаеля - декорував найбільшу зі станц Костянтина фресками, що відтворюють епізоди з життя імператора Костянтина. У склепінній галереї, чи Лоджії Рафаеля, учні й помічники Рафаеля за його малюнками розписали стелю сценами із Старого Завіту.
Зараз в музеях Ватикану можна побачити багато чудових творів мистецтва. У пінакотеці зібрана багата колекція картин епохи Відродження. Тут є три шедеври Рафаеля: "Коронування Мадонни", "Успення Богородиці" і "Перетворення", а також безліч гобеленів, створених за ескізами Рафаеля для Сикстинської капели із зображенням діянь апостолів. З інших видатних надбань живопису виділяються "Святий Єремій" Леонардо да Вінчі, "Покладання в труну" і "Зняття з хреста" Караваджо і майстерно написане "Розп'яття Апостола Петра" Гвідо Рені.
Ватиканське зібрання стародавностей - одне з кращих у світі. Крім багатої колекції малих форм римського мистецтва, яка включає скло, різьблену слонову кістку, бронзу і мозаїку, тут представлені чудові зразки римського живопису з розкопок Помпеї і Геркуланума. Найбільші з них - "Альдобрандінське весілля" й "Одисеєві пейзажі". Ядро стародавностей складає музей Піо Клементіно, де демонструється більшість статуй, зібраних папами римськими. Деякі з них стояли на віллі імператора Адріана біля Тіволі і в палаці імператора Нерона. Вони послужили вихідними моделями для скульпторів епохи Відродження. Найбільш знаменитий Бельведерський торс, що копіювався цілими поколіннями майстрів епохи Відродження. Таку ж цінність представляють скульптурна група Лаокон і статуя Аполлона Бельведерського.
Музей К'ярамонті також володіє цінними археологічними колекціями. У його галереї Лапідарно зібрано безліч древніх написів. У самому музеї представлено багато римських статуй, особливо погрудь, у тому числі погруддя Цицерона. Найцінніші в естетичному відношенні є експонати, які зібрані в Браччо Ново. Тут виділяються "Прима Порта Аугустус" (краще із збережених зображень першого римського імператора) та чудова статуя Нілу, що втілює традиції еллінізму (древній бог річок з'являється у вигляді гіганта, обліпленого ватагою дітей).
Наприкінці прогулянки Ватиканом бажано б було звернути увагу й на Ватиканську бібліотеку, яка заснована у 1475 році Папою Сикстом VI. Вона постійно розширювалася і поновлювала свою колекцію. Зараз бібліотека нараховує приблизно 65 тисяч рукописів, 400 тисяч виданих томів, 100 тисяч географічних карт і гравюр.
Серед чисельних стародавніх ілюстрованих книг є два рукописи IV століття нашої ери з поетичними текстами Вергілія. Стародавні рукописні тексти творів Вергілія, Цицерона і Теренція служать першоджерелами для сучасних видань цих авторів. Інші експонати бібліотеки являють собою авторські рукописи і листи таких відомих діячів Середньовіччя і Відродження, як Хома Аквінський, Петрарка, Мікеланджело, Рафаель, Лютер і Генріх VIII. Тут можна ознайомитися з ілюстраціями Боттічеллі до "Божественної комедії" Данте Алігьєрі, римським щоденником Антоніо де Сангалло, шедеврами візантійського мистецтва - Сувієм Джошуа Ролла і Менологіоном Василя ІІ, а також цілою низкою видань Біблії
| 
